ПРИМІРНИЙ ПЕРЕЛІК

організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства

 

Організації та установи до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства:

  • До територіального органу поліції або за телефоном 102.
  • До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
  • До управління сім’ї та молоді районної, міської держадміністрацій.
  • До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.
  • До психолога соціального педагога, класного керівника тощо.
  • До близької людини.
  • На телефони «гарячих ліній».

 

Безкоштовні телефони «Гарячі лінії»:

  • Національна дитяча «гаряча лінія Центру «Ла Страда – Україна»: 0800-500-333 (для  дзвінків з мобільного). Консультують компетентні у дитячих питаннях психолога, юристи та соціальні працівники.
  • Національна «гаряча лінія з протидії домашньому насильству» (консультації юриста, психолога, соціального педагога): 116-123 (цілодобово та безкоштовно з мобільних телефонів), 0-800-500-225 та 116-111.
  • Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:             (044) 255-64-50.
  • Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно), можна отримати такі послуги:
    • інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;
    • безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;
    • правові консультації;
    • зв’язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.

 

Служби підтримки   постраждалих осіб:

  • Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
  • Притулки для дітей;
  • Центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
  • Соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
  • Центри соціально-психологічної допомоги;
  • Територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
  • Інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.

 

 

 

Основні правила поведінки на воді, біля водоймищ

Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Навчитись плавати потрібно кожному. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив у біду.

Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді.    Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку. Необхідно звернути особливу увагу на пояснення  юнацтву правил поведінки на воді дітям.

Правила безпечної поведінки на воді та біля води:

  • діти повинні купатися обов’язково під наглядом дорослих;
  • вчитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;
  • не купайтеся i не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально відведених місцях;
  • не можна запливати за обмежувальні знаки;
  • слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або сильна течія;
  • якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово i плавно повертаючи до берега;
  • не купайтеся в холодній воді, щоб не сталося переохолодження;
  • не треба купатися довго, краще купатися кiлька разів по 20-30 хв.;
  • не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть завдати шкоди;
  • не подавайте без потреби сигналів про допомогу;
  • не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги;
  • купатися рекомендовано вранці i ввечері;
  • не слід купатися наодинці;
  • не підпливайте до коловоротів, пароплавів i катерів;
  • не стрибайте головою вниз у місцях, глибина яких вам невідома.
  • не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм на морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тiльки навколишньому середовищу, але й людині!

Вода є найцiннiшим даром природи. Без їжi людина може прожити понад місяць, а без води – декiлька днів. Наявнiстъ води вiдiграє вирішальну роль у збереженні житгя та здоров’я людини. Джерельна вода – найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип’ятити.

 

Правила дій при виявленні підозрілих та вибухових пристроїв

Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхні характерні ознаки:

– предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;

– наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної лампочки;

– наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятора тощо);

– наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;

– предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці.

Найчастіше вибухові пристрої можна виявити у місцях масового перебування людей. Тому, якщо ви побачили підозрілий предмет на вулиці:

-негайно зателефонуйте до Служби порятунку за номером: 101 або у відділення міліції за номером: 102;

-попередьте перехожих про можливу небезпеку;

– очікуючи на прибуття рятувальників, огородіть чимось небезпечне місце та відійдіть від знахідки на безпечну відстань (100 м). Для огородження скористайся будь-якими підручними матеріалами: гілками, мотузками, шматками тканини, камінням тощо.

Якщо ви перебуваєте у громадському транспортіта інших місцях скупчення людей вам необхідно бути особливо уважними та дотримуватись таких правил:

-звертайте увагу на залишені сумки, портфелі, згортки чи інші предмети, у яких можуть бути заховані саморобні вибухові пристрої;

-у разі виявлення підозрілого предмета негайно кнопкою виклику водія, переговорним пристроєм чи іншим способом повідомте про знахідку водія чи правоохоронців;

-не відкривайте знайдені пакети чи сумки, не чіпайте їх та повідомте людей довкола про можливу небезпеку.

Категорично забороняється:

– торкатися предмету і пересувати його;

– користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

– заливати його рідинами, засипати ґрунтом або чимось його накривати;

– торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.

Якщо лиха не вдалося оминути і стався вибух,дуже важливо не втратити контроль та не піддаватися паніці:

-спробуйте заспокоїтися та уточнити ситуацію;

– ні в якому разі не користуйтеся відкритим вогнем;

-зі зруйнованого приміщення слід виходити обережно, не торкаючись пошкоджених конструкцій та дротів;

-при задимленні обов’язково захистить органи дихання змоченою хусткою, шматком тканини чи рушником;

-за можливості та наявності необхідних знань і навичок надайте першу медичну допомогу постраждалим;

-дочекайтеся прибуття представників аварійно-рятувальних служб та у подальшому дійте за їхніми вказівками;

– якщо вибух стався у громадському транспорті, вам необхідно, насамперед, виконувати всі команди водія чи команди, які оголошуються дистанційно.

Пам’ятайте! Одна з основних причин нещасних випадків, пов’язаних з вибуховими пристроями, – грубе порушення елементарних правил безпеки. Знешкодити вибуховий пристрій або локалізувати вибух можуть лише підготовлені спеціалісти після виведення людей із небезпечної зони.

При виявленні підозрілого предмета негайно повідомте Службу порятунку за номером: 101 та правоохоронні органи за номером: 102.